Урок 4. Прийоми інтерв’ювання.

З  цього уроку ви дізнаєтесь:

  • Як підготуватися до інтерв’ю.
  • Як найкраще підготувати сюжет на основі інформації, отриманої від респондента.
  • Приклади запитань, з яких можна розпочинати інтерв’ю.

Ведення інтерв’ю потребує певних навичок. В попередньому розділі ви дізналися про підбір джерел і визначення різних видів інформації, яку вони можуть забезпечити якнайкраще. В цьому розділі ви дізнаєтеся, як знайти підхід до вашої теми чи джерела, щоб отримати необхідну інформацію, яку маєте записати.

Деякі інтерв’ю можна підготувати заздалегідь. Окремі з них короткі, незаплановані та відбуваються на місці. Хороші журналісти зазвичай мають налагоджені контакти – з експертами, інформаційними джерелами чи авторитетами суспільної думки. Вони можуть зателефонувати до свого джерела й попросити його про інтерв’ю або ж про написання короткої замітки з приводу екстреної новини.

Тип сюжету, який ви готуєте, та обставини інтерв’ю визначать методи, використовувані вами, а також вашу здатність втілювати описані тут принципи. До запису інтерв’ю є й спеціальні вимоги. Ви маєте впевнитися, що записаний вами матеріал можна використовувати. Детальніше ми говоритимемо про це на уроках про аудіо та відео.

Види джерел, в яких ви берете інтерв’ю, а також роль, яку вони відіграють у висвітленні вашого матеріалу, визначать типи запитань, які ви ставитимете. Так само вплине на проведення інтерв’ю об’єм часу, яким ви володієте.

Підготовка до інтерв’ю

Попереднє дослідження

Проведіть попереднє дослідження перед інтерв’ю, якщо це можливо. Вивчіть досьє на людину, в якої братимете інтерв’ю. Опрацюйте документи, які дозволять глибше розібратися в проблемі й вимагатимуть додаткових уточнень.

Після цього ви зможете сформулювати запитання так, щоб вони якомога ближче торкалися теми. Це також допоможе вам більше дізнатися про людину, в котрої ви братимете інтерв’ю.

Підготуйте декілька вступних запитань

Якщо ви заготуєте кілька основних запитань, це вам може знадобитися. Бо зекономить час і збереже спрямованість інтерв’ю.

Під час підготовки запитань слід чергувати закриті (на які можна відповісти тільки ТАК чи НІ) та відкриті запитання (на них зазвичай відповідають у довільній формі).

Приклад добре підготованих записів для інтерв’ю

Вступні запитання або запитання «для розігріву»

Запитуйте їх на початку, щоб респондент відчув себе комфортно, бо ж це прості й не особисті питання.

  • Як я можу вас представити? (повне ім’я, посада). Чи можу я вказати ваші дані в статті?

Переконайтеся в тому, що ім’я записане без помилок, навіть якщо воно не складне.

  • Де ви навчались?
  • Які матеріали ви використовуєте і чому саме ці?

Головні запитання інтерв’ю

Це та частина, де ви отримуєте найбільш цікаву й корисну інформацію.

  • Як би ви описали значимість вашої роботи для інших людей?
  • Що на вас вплинуло або надихнуло?
  • Як війна вплинула на теми й вибір аудиторії, якій ви адресуєте своє мистецтво?
  • Яку роль у вашому суспільстві відіграють художники?

Заключні запитання

Зазвичай це та частина бесіди, коли ви ставите найскладніші та викривальні запитання, одночасно з фінальним запитанням (див. нижче).

  • Ваші критики стверджують, що ви не так уже й далеко відійшли від вуличних художників чи простих ілюстраторів. Як можете відповісти на цю критику?
  • Що ще ви можете додати або вважаєте за потрібне повідомити читачам?

Приклад початку інтерв’ю

Підготовте для вашого респондента одне речення, яке характеризує ваш сюжет. Вам слід пояснити йому, про що цей сюжет. Це допоможе йому сконцентруватися й дати потрібні відповіді.

Ведення інтерв’ю

Попередьте, що ви журналіст

У багатьох ситуаціях це очевидний факт, проте не завжди. Особливо це актуально під час інтерв’ю в режимі онлайн. Попередити важливо з точки зору етичної та професійної позиції, хоча бувають винятки (більше на цю тему дивіться в розділі про професійні й етичні стандарти).

Дайте респонденту знати, якщо ви чи інший журналіст будете використовувати камеру для фото- чи відеозапису – щоб не застати респондента зненацька чи непідготовленим. В деяких місцях потрібен дозвіл на проведення зйомки чи запису аудіо. Якщо це актуально у вашому випадку, отримайте спочатку дозвіл у респондента, а вже після запису знову запитайте в нього, чи можна цей запис використовувати.

Почніть з загальних питань

В залежності від обсягу вільного часу важливо розпочати з простих, мало не безневинних запитань. Допоможіть людині прийти до тями до того, як ви почнете задавати емоційно складніші чи гострі запитання. Це допоможе людям дещо про вас дізнатися.

Контролюйте процес інтерв’ю

Іноді очікування у інтерв’юйованих інші, ніж у вас. Політики часто намагаються повернути напрямок обговорення на потрібну їм тему. Звичайні громадяни, не знайомі з процесом інтерв’ю, часто говорять про речі, які не мають відношення до теми. І хоч ви мусите бути люб’язні, однак суворо контролюйте інтерв’ю. Бо монологи не такі інформативні, як інтерв’ю, яке складається з запитань та коротких відповідей на них.

Не підганяйте респондента

Водночас із необхідністю контролю за темпом інтерв’ю також важливо дати людям завершити думку. Іноді люди намагаються хоча б щось сказати під час незручної паузи, буває, більше, ніж треба.

Досліджуйте і прояснюйте

Іноді респондентам не дуже вдається чітко висловити свою думку. Іноді вони старанно уникають відповідей. В такому разі ви можете запитати по-іншому. Часом це допомагає сформулювати відповідь за респондента як варіант підтвердження відповіді: «отже, ви говорите про те, що…»

Поставте додаткові запитання

Не будьте надто зациклені на підготовлених питаннях і протоколюванні заміток, інакше можете забути поставити додаткові запитання. Іноді найціннішу інформацію можна отримати від запитань, які ви не планували.

Делікатні запитання - наостанок

Репортеру треба бути жорстким. Ви маєте задати важкі питання й отримати на них відповіді. Правильна стратегія для цього – зберегти найнапруженіші запитання для завершальної частини інтерв’ю. У підсумку, у вас все-таки збережеться шанс підготувати свій матеріал, навіть якщо суб’єкт інтерв’ю розсердиться на ваші надто прямі запитання й відмовиться відповідати на них.

Завершення інтерв’ю

Закінчити інтерв’ю двома запитаннями – це завжди хороша ідея:

  • «Чи маєте ще щось, що б хотіли сказати?»

Це хороша можливість для вашого джерела надати вам інформацію, яка важлива для нього/неї, чи відповісти на запитання, які ви не збиралися задавати.

  • «Чи можу я зв’язатися з вами, якщо в мене виникнуть додаткові питання? »

Це дозволить вам завершити матеріал в тому випадку, якщо ви або редактор вважатимете за потрібне щось уточнити або якщо історія матиме розвиток і вам буде потрібна на це відповідь.

І наприкінці інтерв’ю не забудьте подякувати своєму гостю і ще раз представити його глядачам.

Необхідно пам'ятати:

  • Підготуйтеся до інтерв’ю. Заздалегідь зберіть інформацію про співбесідника, а також про проблему, яку хочете з ним обговорити. Підготуйте кілька запитань.
  • З самого початку зробіть запас запитань дещо більший, ніж видається необхідним.
  • Якщо інтерв’ю охоплює різну тематику, згрупуйте запитання за тематичними блоками.
  • Розставте пріоритети в питаннях і визначте, яку найбільш важливу інформацію вам треба отримати від респондента.
  • Найбільші проблеми інтерв’ю: обмежений час та складний респондент, котрий неохоче відповідає на запитання.
  • Під час інтерв’ю ви насамперед повинні дізнаватися про факти й думки.
  • Намагайтеся створити для респондента комфортні умови.
  • Інтерв’ю може перетворитися на переговори, якщо респондент почувається некомфортно або ж не має бажання щось вам розповідати.
  • Як журналіст ви маєте бути непохитним і доброзичливим.
  • Іноді респондент, відповідаючи «без коментарів» або ж даючи надто загальну, розпливчату відповідь, ставить себе в невигідне становище. Ви можете йому про це нагадати.
  • Ваш сюжет стане цікавішим, якщо інтерв’ю включатиме думки людей з протилежними точками зору.
  • Свої особисті забобони слід відсунути вбік й намагатися ставити об’єктивні запитання, які відображають широкий спектр думок.
  • Не варто благоговіти перед відомим та авторитетним гостем.
  • Не можна обманювати аудиторію, свідомо уникаючи незручних для співрозмовника тем та задаючи надто спрощені запитання.
  • Важливо пам’ятати, що ведучий не зобов’язаний вступати в полеміку. Він насамперед журналіст, який представляє інтереси глядачів, а не прокурор, слідчий чи психіатр.

Контрольні запитання до уроку:

Питання 1. Що ви можете зробити, якщо ваш респондент неохоче вступає в діалог? (Відповідей декілька)

  1. Швидше перейти до більш важливих питань.
  2. Спитати, чому співбесідник такий мовчазний, і запитати, як це можливо виправити.
  3. Публічній персоні можна сказати й те, що відповідь «без коментарів» виставить його в непривабливому світлі.
  4. Всі перелічені варіанти.

Питання 2. Правильно чи Ні: Якщо респондент неохоче відповідає на важливе запитання, то замість відмови від інтерв’ю варто сформулювати запитання по-іншому й намагатися знайти правильний курс.

Питання 3. Що з перерахованого нижче НІКОЛИ не можна робити під час інтерв’ю? (Одна відповідь)

  1. Перечекати мовчки незручний момент.
  2. Пояснити, про що сюжет.
  3. Наприкінці інтерв’ю запитати респондента, чи він/вона має ще щось, що б хотів/ла додати?

Питання 4. Хороше інтерв’ю відрізняється від звичайної розмови (Одна відповідь):

  1. Чітким розподілом ролей.
  2. Наявністю визначеної теми розмови.
  3. Більш формальним характером спілкування.
  4. Більш чіткими часовими рамками розмови.
  5. Всі варіанти правильні.